Ринотрахеїт у котів

Ваш кіт чхає, з носа тече, очі сльозяться — і ви не знаєте, це застуда чи щось серйозніше? Вірусний ринотрахеїт у кота — одне з найпоширеніших інфекційних захворювань у домашніх улюбленців, і його важливо вчасно розпізнати. У цій статті детально розберемо причини, симптоми, методи діагностики та лікування, а також розповімо, як захистити вихованця від повторних спалахів.

Що таке ринотрахеїт і які причини його виникнення

Ринотрахеїт у кота — це вірусне респіраторне захворювання, яке викликається вірусом герпесу котів першого типу (FHV-1, Feline Herpesvirus type 1). Назва складається з двох латинських коренів: «риніт» — запалення носової порожнини та «трахеїт» — запалення трахеї. Саме ці два відділи дихальних шляхів уражаються насамперед, хоча при тяжкому перебігу інфекція може поширюватися на бронхи, легені та очі.

Вірус котячого герпесу належить до родини Herpesviridae — тієї ж, що й віруси герпесу людини. Але це зовсім інший патоген: FHV-1 є суворо видоспецифічним і заражає виключно представників родини котячих. Інфекційний ринотрахеїт у котів не становить загрози для людей, собак чи інших домашніх тварин.

Зараження відбувається контактним шляхом — через прямий контакт із хворим котом або носієм, через його виділення (з носа, очей, ротової порожнини), а також через предмети догляду: миски, лотки, гребінці, іграшки. Вірус досить стійкий у зовнішньому середовищі та зберігає активність за кімнатної температури до 18 годин. Саме тому інфекція так легко поширюється в притулках, розплідниках і квартирах, де живуть кілька котів.

Серед факторів ризику — стрес (переїзд, поява нового улюбленця, візит до ветеринара), ослаблений імунітет, скупчене утримання, відсутність вакцинації, а також надто молодий або похилий вік. Особливо вразливі кошенята до 6 місяців, у яких ще не сформувалася повноцінна імунна відповідь.

Важлива особливість вірусу котячого герпесу — його здатність до довічного латентного носійства. Після перенесеної інфекції вірус не зникає з організму, а «ховається» в нервових клітинах трійчастого нерва. При зниженні імунітету він реактивується — і кіт знову хворіє або стає джерелом зараження для інших тварин. За оцінками ветеринарних вірусологів, носіями FHV-1 є близько 80% дорослих котів, які перехворіли в дитинстві.

Чи небезпечний ринотрахеїт для людини

Це питання хвилює багатьох власників, особливо тих, хто взяв кота з притулку або вже зіткнувся з таким діагнозом. Відповідь однозначна: котячий герпес для людини не є небезпечним. Вірус герпесу котів (FHV-1) не долає міжвидовий бар’єр і не може інфікувати людину. Передача котячого герпесу людині неможлива навіть за дуже тісного контакту.

Це принципово відрізняє ринотрахеїт від низки інших зоонозних інфекцій. Вам не потрібно уникати контакту з хворим котом або ізолюватися від нього, але дотримуватися правил гігієни під час догляду за хворою твариною все ж варто: існує ризик перенести вірус на руках до іншого улюбленця або занести його на одязі.

Якщо в домі живе кілька котів — хворого потрібно ізолювати негайно. Наскільки заразний ринотрахеїт у котів щодо інших котів? Дуже заразний. Імовірність передачі інфекції при прямому контакті становить практично 100%.

Симптоми вірусного ринотрахеїту у котів

Інкубаційний період і симптоми ринотрахеїту у котів

Від моменту зараження до появи перших ознак хвороби минає 2–10 днів — у середньому близько 4–6 діб. Інкубаційний період залежить від дози вірусу, імунного статусу кота та наявності стресових факторів.

Ринотрахеїт у котів зазвичай починається гостро. Основні симптоми:

• Чхання — часте, нападоподібне. Саме цей симптом нерідко першим привертає увагу власника.

• Виділення з носа — спочатку прозорі й водянисті, згодом мутні, жовтувато-зелені при приєднанні бактеріальної інфекції.

• Кон’юнктивіт — почервоніння, набряк повік, виділення з очей від прозорих до гнійних. Ураження очей — один із характерних маркерів саме FHV-1.

• Підвищення температури — до 40–41 °C.

• Млявість і зниження апетиту — кіт ховається, відмовляється від улюбленої їжі.

• Слинотеча та ураження ротової порожнини — виразки на язиці та яснах трапляються при тяжкому перебігу.

• Кашель — при поширенні інфекції на трахею та бронхи.

У кошенят симптоми перебігають значно важче: можливі тяжка пневмонія, зневоднення, а без своєчасного лікування — загибель тварини.

Форми герпесвірусу у котів

Котячий герпес клінічно проявляється у кількох формах.

• Гостра форма — класичний перебіг хвороби з вираженими симптомами: температура, риніт, кон’юнктивіт, млявість. Триває 10–21 день за умови правильного лікування. Це найтиповіший прояв у кошенят і невакцинованих котів.

• Хронічна форма — розвивається при неповному лікуванні гострої фази або у тварин з ослабленим імунітетом. Періодичні загострення риніту, хронічний кон’юнктивіт, рецидивні виразки рогівки (герпетичний кератит) — типові ознаки. Кіт ніби «не доліковується» і знову та знову потрапляє до ветеринара зі схожими скаргами.

• Латентне носійство — кіт клінічно здоровий, але вірус зберігається в нервовій тканині. При стресі або зниженні імунітету (хвороба, операція, тічка, переїзд) вірус реактивується. Носій може заражати інших котів, не маючи жодних симптомів.

• Неонатальна форма — виникає у новонароджених кошенят, інфікованих під час проходження через родові шляхи. Характеризується тяжким системним ураженням і високою летальністю без інтенсивного лікування.

• Офтальмологічна форма — переважне ураження очей: виразковий кератит, стромальний кератит, синехії. Може розвиватися як самостійно, так і на тлі системної інфекції. Без лікування загрожує сліпотою.

Діагностика котячого герпесу

Поставити діагноз «ринотрахеїт у кота» лише на основі симптомів складно: подібна клінічна картина буває при кальцивірозі, хламідіозі, бордетельозі. Саме тому точна діагностика потребує лабораторного підтвердження.

Основні методи діагностики:

ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). Мазки з кон’юнктиви, носоглотки або поверхні виразок досліджують на наявність ДНК FHV-1. Це найточніший і найшвидший метод — результат зазвичай готовий за 1–2 дні. Важливо брати мазки в гострий період, до початку противірусної терапії.

Серологічні дослідження (ІФА). Визначення антитіл до FHV-1 у крові. Менш інформативні для діагностики гострої фази, оскільки антитіла зростають із затримкою, але допомагають оцінити імунний статус.

Цитологія кон’юнктивальних зіскрібків. Застосовується при офтальмологічній формі.

Рентгенографія грудної клітки. Проводиться при підозрі на пневмонію.

Вірусний ринотрахеїт у котів нерідко перебігає в поєднанні з іншими інфекціями, особливо з кальцивірозом (FCV). У таких випадках потрібне одночасне лікування обох патогенів.

Як лікувати ринотрахеїт у котів

Лікування ринотрахеїту у кота — виключно ветеринарне завдання. Жодного самолікування: «людський» ацикловір при системному застосуванні токсичний для котів, а антибіотики без призначення лише формують стійкість бактерій. Звернутися до спеціаліста потрібно вже при перших симптомах — особливо якщо йдеться про кошеня.

Схема лікування ринотрахеїту у котів включає кілька напрямків.

Противірусна терапія. Специфічного препарату проти FHV-1 з бездоганною доказовою базою для системного застосування у котів наразі немає. Проте деякі противірусні засоби використовуються у клінічній практиці:

• Фамцикловір — єдиний системний противірусний препарат, який довів безпечність і певну ефективність саме у котів при FHV-1. Призначається виключно ветеринаром у розрахованому дозуванні.

• Лізин (L-лізин) — амінокислота, яка пригнічує реплікацію вірусу. Тривалий час використовувалася як стандарт підтримувальної терапії, однак низка останніх метааналізів ставить під сумнів її клінічну ефективність при системному застосуванні. Це варто обговорити з ветеринаром.

• Цидофовір 0,5% у вигляді очних крапель — місцева противірусна терапія при офтальмологічній формі.

Антибіотикотерапія. Сам вірус герпесу на антибіотики не реагує, однак бактеріальна суперінфекція при ринотрахеїті трапляється дуже часто. Гнійні виділення з носа та очей, лихоманка, пригнічений стан — показання для призначення антибіотиків широкого спектра дії. Вибір препарату (доксициклін, амоксиклав, азитроміцин тощо) залежить від клінічної картини та рішення ветеринара.

Симптоматичне лікування. Саме ця частина терапії часто визначає результат хвороби:

• промивання носових ходів фізрозчином або спреєм на основі морської води — зменшує закладеність і полегшує дихання;

• очні краплі — антибактеріальні або протизапальні, якщо є кон’юнктивіт;

• жарознижувальні — при температурі вище 40 °C, тільки ветеринарні препарати;

• інфузійна терапія (крапельниці) — при зневодненні, особливо актуально для кошенят;

• імуностимулятори — застосовуються в окремих протоколах, хоча їх доказова база у котів обмежена.

Харчування та догляд. Кіт із закладеним носом майже не відчуває запаху їжі, тому часто відмовляється їсти. У домашніх умовах можна допомогти так: підігрівати їжу до 37–38 °C, щоб запах став інтенсивнішим, і пропонувати м’який або рідкий корм із вираженим ароматом. Якщо кіт повністю відмовляється від їжі понад добу — потрібне внутрішньовенне або зондове годування в клініці.

Лікування котячого герпесу потребує терпіння: гостра фаза при грамотній терапії зазвичай минає за 2–3 тижні. Але носійство вірусу залишається пожиттєвим, тому власнику варто пам’ятати, що рецидиви можливі.

Профілактика ринотрахеїту у котів

Єдиний надійний спосіб запобігти тяжкому перебігу хвороби — вакцинація. FHV-1 входить до складу більшості комплексних вакцин для котів: вітчизняних («Мультифел») та імпортних (Nobivac Tricat, Purevax RCP, Felocell CVR та інших). Вакцинація не дає 100% захисту від зараження, але значно знижує тяжкість симптомів і ризик ускладнень у вакцинованого кота.

Схема вакцинації:

• перше щеплення — з 8–12 тижнів;

• повторне щеплення (бустер) — через 3–4 тижні;

• ревакцинація — щороку або раз на 3 роки залежно від вакцини та рекомендацій ветеринара.

Окрім вакцинації, знизити ризик реактивації вірусу у носіїв допомагають:

• мінімізація стресових факторів;

• повноцінне харчування — корм із підтримкою імунної системи;

• регулярні ветеринарні огляди двічі на рік;

• при появі нового улюбленця — карантин не менше 2 тижнів до контакту з котами, які вже живуть у домі;

• дезінфекція предметів догляду при спалаху інфекції — FHV-1 чутливий до більшості стандартних дезінфекційних засобів.

Корисні поради для власників котів від Maxizoo

На практиці ринотрахеїт у кота часто застає власника зненацька: ще вчора улюбленець був активним, а сьогодні лежить із закладеним носом і не торкається їжі. Ось що важливо зробити правильно:

• Не чекайте, що “саме мине”. Особливо якщо захворіло кошеня або літній кіт. Без лікування ринотрахеїт швидко ускладнюється пневмонією, зневодненням і ураженням очей.

• Ізолюйте хворого улюбленця від інших котів у домі одразу після появи перших симптомів.

• Не давайте людські ліки. Ацикловір при системному застосуванні токсичний для котів. Парацетамол — смертельно небезпечний. Використовуйте лише ветеринарні препарати за призначенням лікаря.

• Забезпечте тепло і спокій. Уникайте протягів, поставте миски з їжею та водою поруч із місцем відпочинку — ослабленому коту важко ходити далеко.

• Зволожуйте повітря. Вологе повітря полегшує дихання та пом’якшує симптоми.

• Регулярно очищайте ніс і очі від виділень марлевим тампоном, змоченим фізрозчином або настоєм ромашки.

• Годуйте теплою ароматною їжею — паштетами або вологим кормом із вираженим запахом. Якщо кіт не їсть, обов’язково повідомте ветеринару.

Замовити препарати для домашнього догляду за тваринами можна онлайн в інтернет-магазині Maxizoo з доставкою по всій Україні. У каталозі зоомагазину Maxizoo — широкий вибір засобів догляду, кормів для підтримки імунітету та відновлення після хвороби. Ціна та вартість конкретних позицій завжди актуальні в каталозі.